У перший день війні мені було дуже страшно. Все сталося неочікувано. У березні село окупували. Я з родиною залишилась без грошей, бо роботи не було. Виживали як могли. Збирали гілочки, аби зварити їсти.  У місті не було світла та води. 

Росіяни постійно обстрілювали село. Мою тітку вбило осколками від снаряда.

Я з родиною ховалась від обстрілів у підвалі. У мене вже померла надія, настільки жити було важко в окупації. Коли до нас зайшли ЗСУ, це був щасливий день. Сподіваюсь, що у майбутньому Україна встане з колін.