Коли почалася війна, Софія знаходилася в Києві, а її батьки і родичі – в Маріуполі. Вона дуже за них хвилювалася, особливо коли зник зв’язок. На щастя, їм вдалося виїхати. Зараз Софія і її рідні активно допомагають ЗСУ

24 лютого я була одна в Києві. Мені було дуже важко пережити те, що батьки в Маріуполі - дуже боялася за них. Вони виїхали в березні, а до цього жили в підвалі з моїми друзями. З батьками я зустрілася у Львівській області. А зараз ми з мамою за кордоном: приїхали, щоб побачитися з рідними і друзями. Деякий час побуду тут і повернуся до Києва.

Найскладніше було, коли з Маріуполем перервався зв'язок, і я не знала, як мої батьки та родичі: чи живі вони, чи є в них що поїсти. Це було дуже важко.

Я вдячна нашому Президенту, нашим депутатам, нашим Збройним силам, що стоять міцно. 

Ми з батьками цю війну переживаємо важко, але допомагаємо нашій армії, підтримуємо наших солдат. Моя сім’я робить все для нашої перемоги.

Я впевнена, що війна закінчиться дуже скоро, тому що ми віримо в нашу перемогу, в наші ЗСУ, які вже звільняють Херсон, а скоро звільнять всю нашу територію. Ми все відбудуємо і переможемо. Бачу своє майбутнє тільки в Україні, тільки в українському Маріуполі.