Ганна Михайлівна перетнула кордони чотирьох держав, щоб врятувати сина й вивезти його з Донецька в Україну

На початку війни я жила у Білій Церкві, а моя мати, син та рідна сестра - у Донецьку. На початку березня у моєму місті ніде не було ліків, але мені допомогли благодійники, за що я дуже вдячна.

У липні померла моя рідна сестра, бо її серце не витримало цих жахливих подій. Це був шок для мене.

Я - сильна жінка, але я була змушена подолати кордони чотирьох держав, щоб забрати свою дитину. Це було дійсно важко. Моя мати залишається в Донецьку, бо фізично вона не витримає таку тяжку дорогу.

Наразі я живу разом із сином. Нам дуже допомагає служба соціального захисту, яка піклується про нас.       

Я працювала і зараз працюю, бо не звикла просити про допомогу.     

Про війну мені нагадує велика кількість надрукованих фотографій, де ми всі щасливі.