Історії, які ви нам довірили
Юлія та її рідні дуже нервували під час обстрілів. Війна принесла багато труднощів і незручностей. Особливо важко було Юліній сестрі, у якої народилася дочка.
Коли почалася війна, у мене народилася племінниця, і сестра не знала, куди з нею подітися. Всі обстріли ми чули, бачили, дуже страшно було. І сумки у нас стояли складені. Але в підвал не ховалися, принаймні, наша сім'я. Будинок, слава Богу, не постраждав.
Все літо у нас води не було, десь з півроку. Дякую місцевому комунальному підприємству, яке виділяло транспорт і підвозило нам воду. Зараз теж часто бувають перебої. Дуже важко, коли немає води, світла, газу.
Всі переживання відбилися на здоров'ї моєму і всіх моїх рідних. Сім'я наша розділилася, і не можемо зустрітися. У мене в Донецьку дядько рідний і взагалі багато родичів, сестри, племінники, а поїхати один до одного не можемо.
Мріємо про мир, звичайно. Хочеться, щоб швидше цей кошмар закінчився, або хоча б була якась пропускна система в Донецьк.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
