В 2014 році через військову агресію рф моя родина була змушена переїхати з міста Луганськ до міста Кремінна. За 8 років життя ми стали повноцінною частиною Кремінської громади: знайшли роботу, дитина відвідувала садочок, а згодом школу, мали вже своє житло. Але в березні 2022 року знову були вимушені покинути, дороге вже нашому серцю, місто. Моя родина вже вдруге через військові дії росії втрачає все.
Найскладнішею була євакуація з дитиною під час бомбардування та артелерійських обстрілів. Переховувалися в бомбосховищах під час обстрілів, що негативно вплинуло на психологічний стан дитини.
