Історії, які ви нам довірили
Оксана Богданівна з дитиною на три місяці виїжджали за кордон у безпечне місце, але вже повернулися додому в Україну
Я спала вдома у своїх батьків, коли нас о шостій ранку розбудив телефонний дзвінок. Наш родич з Херсону повідомив, що почалась війна. Було страшно, адже почала лунати сирена.
Найбільше запам'яталося, як під час повітряної тривоги ми з батьками та дитиною вийшли, щоб заховатись у підвал, а над головою пролетіло дві ракети.
Моя мама завмерла на місці від шоку - це була безпорадність, адже насправді ти не знаєш, де ховатись, бо немає безпечного місця.
Наразі я живу разом з родиною, але на три місяці була змушена виїхати за кордон через постійні повітряні тривоги та страх.
Мене зворушило до глибини душі, коли бачила, як рідні повертаються живі з війни. Приємно, коли бачу, що багато людей об'єдналися задля перемоги України.
Після повернення в Україну я була змушена шукати нову роботу, але стикнулась з такою проблемою: беруть на роботу переселенців, а ти у своєму місті нікому не потрібен.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
