"Моя мама у великому стресі: погано розмовляє, дуже боїться вибухів"

Я з Краматорська. Моя родина - це чоловік, мама, вітчим. Я була на роботі у Слов'янську. Працювала на будівельний базі. 23 лютого у мене був день народження. А 24 я почула, що розпочалася війна. Спочатку я була вдома. Потім, незважаючи на обстріли, я намагалася закінчити об'єкт у Слов'янську і мені це вдалось. Я залишилася вдома, а дітей вивезли.

Газ вимикали, світла часто немає. З дровами тяжко. Возимо самі. Все інше нормально. З водою перебоїв немає, з продуктами все гаразд. Гуманітарну допомогу дають.

Шокує, що росія розв'язала війну, що гинуть діти, наші солдати, страждають люди, руйнують будівлі. Не розумію, навіщо і заради чого. Радію, коли бачу, як гуляють мами з дітьми, чую дитячий сміх. Дай Бог, щоб їхнє майбутнє було мирним.

Мій психологічний стан нормальний, а от моя мама дуже важко це сприймає. Вона погано розмовляє, боїться дуже вибухів. Дуже у великому стресі.

Головне, щоб була робота. У мене зараз тільки підробітки - роблю масажі і прибираю квартиру. З роботою зараз дуже великі проблеми.

Хвилююсь за родину. Головне – залишитися живими і пережити цей стрес і страх. Це дуже складно. Треба набратися терпіння і впевненості, що все це закінчиться, і мирний час настане. Ми все відбудуємо, буде робота і життя. Я в це дуже вірю. Хочу, щоб моя родина була щасливою і діти повернулися додому. І здоров'я всім.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/