Я живу в Краматорську. За час війни виїжджала з рідного міста, переймалась безпекою своїх дітей. Потім повернулась. Не потягнула оренду житла, яку постійно підвищували. У місті не було газу та світла. Магазини та аптеки не працювали. Зараз тривають обстріли, снаряди прилітають у будинки. Я втратила роботу, мені не вистачає грошей. Моя квартира постраждала від обстрілів, вікна забиті плівкою. Страшно залишатись, але іншого виходу у мене немає. Снаряди прилітали і в сусідні будинки. Я намагаюсь триматись, піклуюсь про синів. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Я не хочу, аби наші діти воювали, їм потрібне мирне небо.