На початку повномасштабного вторгнення Юлія знаходилась у декретній відпустці. Як психолог, вона завжди вела чесну розмову з дитиною про війну, - не вдаючись в деталі, але і не прикрашаючи реальність. Юлія живе в районі, де була найбільша кількість прильотів в Житомирі, та незважаючи на це, страху не було, була впевненість в тому, що її захищають. Тепер чотирьохрічна донька Юлії може відрізнити «шахед» від ракети по звуку і не сприймає російськомовний контент. Юлія з великим натхненням розказує про арттерапевтичні роботи з військовими, які вона проводить на базі реабілітаційного центру при Поліському національному університеті, адже джерелом свого внутрішнього ресурсу вважає людей, а життєвим принципом – любити те, що робиш.