Коли дізналися, що почалася повномасштабна війна, були вдома, готували сніданок, збиралися в школу та на роботу. А потім відчуття шоку, та якогось наче потойбіччя.

Дітей збудили до сніданку, та сказали що війна почалася, сьогодні без школи, всі були розгублені не знали як і що буде далі.

Війна внесла зміни в наше життя. Повністю зміна світогляду, місця проживання, відношення до себе та своїх близьких людей. 

Найстрашнішим було усвідомлення, що ми не можемо захистити свою дитину і себе. 

Морально важко відпустити своє життя, і розуміти що це нове життя, в якому треба шукати себе, для дитини важко знаходити нових друзів (він так і  не знайшов близьких для себе однолітків).

З гуманітарною катастрофою під час війни, на щастя, не стикнулися. Добрі люди з оточення (сусіди, волонтери, працівників громади) підтримували і допомагали.