Війна мене вдома застала. Я по телевізору дізнався, що почали бомбити міста. Під час окупації відразу продуктів не стало, а потім почали в Херсон пускати, і я туди їздив по продукти.

Не було світла, а газу в нас і так немає, ми балони заправляємо. Вода своя була, якісь запаси продуктів були.

Сама присутність росіян шокувала. Шокувало те, що багато зрадників у нас, колаборантів, які допомагали росіянам. Я не виїжджав, весь час перебував у себе в селі, всю окупацію тут провів. Морально важко було дивитися на росіян, коли вони тут ходили.

Коли ми зранку дізналися, що наші хлопці звільнили Снігурівку, рашисти тікали, а ми раділи - і це, звісно, дуже приємно було. 

До війни я ще працював, а зараз роботи немає. Надіємося, що в цьому році війна закінчиться. Чекаємо на це.