Мені подзвонила колега і сказала, що в країні війна. Я почала збирати речі та купляти продукти та ліки. Не розуміла, скільки треба пересидіти. Евакуюватись не хотіла. Після погіршення ситуації я виїхала до Мирнограда. Там було спокійно, але недовго. Довелось виїхати до Дніпра. 

Волонтери мені допомогли з операцією для молодшої дитини. Я їм дуже вдячна.

Були періоди, коли морально важко себе почувала. Розумію, що нікому не потрібен мій біль. Я хочу побачити мир. Це жорстока війна, щодня я чекаю перемогу.