Через тиждень безперервних обстрілів Анастасія разом з братом і його дитиною та батьками виїхали з Кремінної у Дніпро. При мінус 15 на дворі без газу, світла, води та їжі жити в місті під ворожими атаками було за межами можливого. А постійне перебування в підвалі дуже давило морально.
