Зараз я живу в місті Святогірську, а переїхав із Горлівки. Моє місто було по-своєму добре, по-своєму гарне. Але через те, що там відбувалися військові дії, воно стало схожим на якісь руїни.
Під час військових дій гинуть люди, відбувається дуже багато небезпечних ситуацій для мирних жителів, дуже багато руйнувань. І це все дуже напружено. Мені не вистачає своєї квартири чи що, свого дому, посмішки на обличчях батьків за часів мирних днів. Цього мені дійсно не вистачає.
Мої друзі, моя школа, батьки, те, де я живу, те місце, в якому є все те, що робить мене щасливим. Я б хотів, щоб війна скінчилася і всі ці діти, які живуть в районах бойових дій, нарешті знайшли спокій і нарешті таки змогли жити нормальним життям.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.