Я жила у Волноваському районі. Село обстрілювали з першого дня війни після того, як почалися бойові дії у Волновасі. Майже відразу я з дітьми виїхала з села, аби не наражати на небезпеку дітей. В окупації залишались мої батьки, там вони прожили пів року.

Невідомі люди їх забирали на фільтрацію до Старобешевого, там тримали насильно двадцять один день, погано годували. Я дуже хвилювалась, бо не могла ніяк допомогти.

Це були найстрашніші дні. Потім їх відпустили та вони виїхали до мене. Зараз ми разом живемо в Полтаві. Хочемо лише одного – жити і працювати в Україні.