Я працювала вчителькою у рідному селищі. У школі ми з колегами готували укриття на випадок надзвичайного стану. На жаль, воно нам знадобилося. Згодом там ховались люди. Я перебувала під обстрілами у Великій Новосілці недовго, виїхала у перші дні вторгнення. Мої батьки залишились. Жили у підвалі, зв’язку з ними не було. Обстріли у селищі були дуже сильними.
Зараз я живу у Запоріжжі з батьками, вони все ж таки виїхали. А ось мої колеги залишаються у селищі, я дуже за них хвилююсь, бо вони постійно перебувають у підвалах та ризикують життям. Сподіваюсь, що війна незабаром закінчиться, і ми всі повернемось додому.
