У Преображенці були обстріли постійно. Війна почалась неочікувано. Я виїжджав до Запоріжжя, але потім повернувся додому. Доводиться ховатись у погребі, бо обстріли тривають. У селі багато руйнувань. У коридорі мого будинку немає вікон. Найбільше мене шокувало, що мого знайомого розірвало на частини.

Прилетів снаряд, і знайомий загинув. Він був на роботі, відновлював електроенергію після бомбардувань.

Зараз у селі немає світла. Закриті магазини та аптеки. Я житиму далі не знаю. Сподіваюсь, майбутнє у мого сина буде мирним. Хочу, щоб син пішов навчатись, і все у нього було добре.