У перший день війни я побачила, як летять ракети на Запоріжжя. Потім обстріли почались у селі. Мені важко було бігати у підвал. Було дуже страшно, адже снаряди падали на вулицях та влучали в будинки. Мого сусіда вбило осколком.

Після прильоту снарядів мій будинок пошкодило. 

Продуктів у селі не було, як і води. Світло зникло у перші дні війни. Гуманітарна катастрофа була скрізь, де тривали обстріли. З села мене вивіз перевізник, якого найняли мої діти. Собаку та кішку я залишила сусідці, вона живе там під обстрілами. Зараз я живу в Запоріжжі та чекаю на закінчення війни.