Війна мене застала в Бахмуті. У перший день почула вибух. Я очікувала на вторгнення,  тому не була здивована. У мене було все готове для виїзду з міста. Були запаси продуктів та ліків. На початку березня я евакуювалась. Довелось заплатити перевізнику чималі кошти. 

Майже два роки я не бачу чоловіка, який захищає країну. Ми втратили все. Рідного міста немає, як і майна. Дуже прикро, що Бахмут зруйнований. 

Своє майбутнє я бачу в Україні. Чекаю на повернення чоловіка додому.