У перший день війни мені стало дуже страшно, бо Бахмут був на лінії фронту. Після того, як почалися масовані обстріли, будинки руйнувались на очах. Я сподівалась, що місто все ж таки вистоїть, тому спочатку не виїжджала. Пів року прожила в підвалі. У мене були запаси продуктів, також у місті безкоштовно видавали хліб, привозили гуманітарну допомогу. 

З міста я виїжджала самостійно у вересні 2022 року. Тоді мій будинок стояв ще цілим. Потім від сусідів я дізналась, що він повністю згорів.

Зараз Бахмута не існує як міста. Там все зруйноване повністю.

Зараз десятки тисяч мешканців Бахмута стали безхатьками. Я дуже хочу завершення війни, щоб люди не гинули.