Коли росіяни захопили наше село в Херсонській області, почалось справжнє пекло. Вулиці спорожніли, люди майже не виходили з будинків. 

Мого чоловіка забрали й тримали у підвалі. Його просто вивезли ввечері. Катували, били струмом. Вимагали від нього зброю. Потім відпустили. Я шукала його тиждень. Хтось в селі сказав, що у чоловіка є зброя, тому його забрали. 

Я майже не виходила з дому. За вікном ходили озброєні люди. Ні ліків, ні нормальних продуктів не було. Люди виживали, як могли, — ділилися тим, що залишилося. Усі чекали, що ось-ось усе це закінчиться, але кожен день був схожий на попередній.

Коли прийшли ЗСУ, я не могла в це повірити. Але обстріли не припинились. Коли з’явилася можливість виїхати, ми поїхали в Одесу. 

Я чекаю миру. Просто хочу повернутися додому без страху, щоб люди знову могли жити нормально.