Будувались, жили, дітей виховували. Все було добре. Після початку війни у селі загинуло багато військових. Щодня і зараз я бачу поховання. Хто цього не бачив, той ніколи не зрозуміє, що таке війна. Я виїжджала з села, потім повернулась. Побачила таку картину: паркана немає, сарай зруйнований. Я все відновила, зараз у селі стало тихіше. Коли не працювали магазини, видавали гуманітарку допомогу. Волонтерів було дуже багато. Зараз вже все купую сама. Хліб видають раз на тиждень. Я чекаю миру та закінчення війни.