24 лютого відчуття того, що життя змінилося назавжди, стало очевидним. Почалися масовані обстріли, і Тетяна була змушена виїхати, залишивши чоловіка та двох синів. Восени старший син вирушив воювати, і попросив допомогти з маскувальними сітками. Так розпочалося волонтерство Тетяни. Жінка разом із сусідами і друзями почали випікати домашні смаколики для військових: сосиски в тісті, міні-піци, печиво. До кожної посилки вони додають браслети-обереги, дитячі малюнки.