У перший день війни я поїхала на гемодіаліз в Запоріжжя, після цього так додому я і не повернулась, бо Копані окупували росіяни. Найбільше мене шокувало, що мої брати зараз на війні. Молюсь, аби вони були живі і здорові. А я живу в гуртожитку в Запоріжжі.

Повністю осліпла на фоні хвороби. Пенсії ледь вистачає на ліки, на продукти залишається мало коштів. 

Мені б дуже хотілось, аби мої брати повернулись додому, а село визволили ЗСУ. Хай Україна процвітає. Це потрібно нашим дітям та онукам.