Коли почалася війна, я пам’ятаю, як ми з моєю старшою сестрою Настею йшли в магазин і просто над нами пролетів дуже великий винищувач. А ще я пам’ятаю, як ми з нею сиділи на дивані, дивилися мультики й чули, як дуже сильно й голосно стріляли. Коли я виглянув у вікно, там були великі сліди від снарядів, які летіли.
А зараз у нас класно. Уже не стріляють. Тільки іноді стріляють, і все. Тихо. Не так, як у тому будинку, у якому я жив раніше. Але я зараз переїхав. Добре, коли світить сонце. Я тепер можу класно пограти з друзями у футбол.
Мені подобається, коли в нас не літають літаки, не стріляють, коли всюди мир. Я можу, наприклад, увечері з батьками вийти в парк або кудись погуляти, можу провідати бабусю й дідуся. Можу вільно покататися на велосипеді. Мені подобається, коли мир.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.