Таша – письменниця, керівниця приватного дитячого садка та школи в Ірпені. Вона ще до вторгнення підготувала план дій на випадок надзвичайної ситуації. З вірою, що це ніколи не знадобиться. Але війна прийшла. І навіть у стресі вона залишалася керівницею - для своєї родини, для персоналу, для дітей. У перші години вторгнення її думки були не про себе. Старший син тоді був у бабусі, тож головним завданням стало забрати їх обох у безпечне місце. Разом із чоловіком вони рвонули з Ірпеня у напрямку Харкова – всупереч потоку авто, що виїжджали з зони небезпеки. Коли Ірпінь звільнили, Таша однією з перших повернулася. Війна не пройшла повз неї – у її домі жили окупанти. Будинок був зруйнований.