До початку війни Ліна Кравченко працювала викладачем у Кам'янському інтернаті для дітей з вадами слуху. І перші дні війни була на роботі, займалася евакуацією дітей із навчального закладу. А коли вже повернулася додому, то село почали добряче обстрілювати. 4 березня снаряди граду потрапили до сусідського будинку та розбили дах. Ударною хвилею від цього вибуху повибивало всі вікна в будинку жінки. Вона зі своїм сином і старенькою мамою перебувала в будинку і під час вибуху вони впали на підлогу. У її будинку був дуже маленький підвал і їй із сином доводилося бігати під час обстрілів до сусідів. Старенька мама була лежача і переносити її до підвалу не було можливості. Коли обстріли посилились, то Ліні вдалося вивезти родину до обласного центру.