Від першого дня війни у Райгородку не було води, світла та газу. Обстріли були дуже сильними. На деякий час мені довелося виїхати до іншої області, але повернулась, бо треба працювати.

Мій будинок та будинок моєї мами у Райгородку зруйнований. Зараз я винаймаю квартиру у сусідньому селищі. Аби вижити, продовжую працювати. Пережити стрес допомагає надія на краще та усвідомлення того, що ми залишились живими.

Я сподіваюсь, що війна скінчиться цього року.