Я був у Маріуполі з дружиною, коли почалась війна. Сюди ми переїхали з Горлівки після початку російської агресії. Обстріли у Маріуполі тривали постійно. У місті не було води, світла й газу. Я ніколи не міг подумати, що так станеться. Маріупольці згуртувались та допомагали один одному. Бізнесмени пускали людей в укриття офісів, кафе. Люди знаходили прихисток, де могли. 

З Маріуполя ми з дружиною виїхали на нашій машині. Авто було пошкоджене, але на ходу. З собою забрали собаку та двох котів.

Я бачив зруйноване місто. Був шокований цинічністю росіян. Як можна було скинути бомбу на Драмтеатр, де були діти? 

Мій будинок згорів у Маріуполі. Я досі не можу звикнути до думки, що рідного дому вже немає. Сподіваюсь,  що війна закінчиться. Хочу бачити Україну сильною та незалежною.