Ганна Миколаївна тільки напередодні війни замінила у своєму будинку вікна й двері, а тепер все потрощено. Вона хвилюється про те, як відновити своє житло, адже немає ні коштів, ні здоров’я

Мені 85 років. Я жила в селі Преображенка Оріхівського району. У мене залишилася одна донька. Ще одна донечка й син померли.

У мене були проблеми з ногами – я ледь ходила. З Пологів приїхала донька і відвезла мене до Запоріжжя. Онучка зі своїм чоловіком орендувала тут квартиру і забрала мене до себе. Я трішки підлікувалася, стала краще ходити.  

Скоріше б закінчилася війна, бо так багато людей гине. Дуже важко це переживати.

Їздили у село. Мій будинок залишився без даху і без вікон. Переживаю, де брати кошти на те, щоб усе відновити. Я тільки незадовго до війни поставила нові вікна й двері, а тепер все побите.