У Гуляйполі я постійно сиділа в підвалі. Обстріли тривали щодня і щоночі. Від міста зараз майже нічого не залишилось. Коли не стало світла, води  і газу, я виїхала на автівці чоловіка. Спочатку ми жили в Дніпрі, потім переїхали ближче додому - у Запоріжжя. Я стою на обліку в центрі зайнятості, не працюю. Мої рідні роз’їхались світом. Я сподіваюсь, що повернусь додому. Мій будинок частково пошкоджений, але придатний до життя.