У перший день війни я була налякана. Не знала, що робити далі. Почались обстріли. Я з дітьми не спала ночами. Довелось виїхати. Я думала, що їдемо ненадовго. Забрали собаку, мою маму та поїхали. На дорогах було багато машин. Я не знала, куди їхати. У Вінниці зупинились, аби відпочити. У місті було спокійно, тож ми вирішили залишитись. 

Зараз велика проблема для моєї родини – це житло. Мій чоловік має інвалідність. Дохід у нашій родині невеликий. Я не можу знайти роботу.

Наш будинок у Соледарі згорів. Повертатись нам нікуди. 

Я б хотіла бачити майбутнє без війни, аби Україна відновилась.