Я почула вибух. Спочатку не зрозуміла, що це. Таке чула востаннє у 2014 році. Тоді я виїхала з Первомайська. Зібрала речі та переїхала в Черкаси. Вже тоді не працювали магазини та аптеки. Пам’ятаю, що таке війна. Мій будинок у Первомайську зруйнували, будинок батьків постраждав. Було жахливо чути, як летять осколки від снарядів. 

Зараз я живу в Броварах. Мені б дуже хотілось поїхати додому, але зараз Донеччину постійно обстрілюють. Мої діти хворіють, весь час у місті гучно. Я дуже хочу, щоб закінчилась війна. Тиша нам всім необхідна. Я хочу не хвилюватись за життя своїх дітей.