В перший день війни я почув вибухи. Коли дізнався, що Росія напала на Україну, зрозумів, що це швидко не закінчиться. Я зібрав речі та виїхав з міста. У той час окупанти бомбили Харків та людям було дуже важко. Мені розповідали знайомі, як виживали в метро, як не могли дістатись вокзалу, аби виїхати. Це був жах.

Снаряди прилітали в будинки, ракети влучали у черги за хлібом та гуманітарною допомогою. Мені боляче, що з моїм містом вчинили так жорстоко. 

Зараз я живу в Дніпропетровської області у рідних. Мій будинок у Харкові зруйнований. Щодня я думаю над тим, що робити далі. Сподіваюсь, що Харків відновлять, і я туди повернусь.