Я Милана, мені 10. Коли ми приїхали із Бахмута в Дніпро, то нам в хабі давали продукти від Фонду Ріната Ахметова. Ми зараз знаходимся у місті Дніпро, я, мої мама і тато, бабуся і дідусь, собачка і котик, яких ми теж привезли сюди.

Мій будинок і будинок дідуся і бабусі зруйновані, всі речі, і іграшки і улюблені ляльки згоріли. Моя школа зруйнована. Я не можу бачитись із своїми друзями, бо вони уїхали із України. Я вчуся дистанційно, у своїй школі Бахмутській.

Я дуже боюся тривоги, бо тоді я згадую, як бомбили мій будинок, я боюсь знаходиться одна, без рідних.    

Я хочу попросити Святого Миколая, щоб швидше закінчилась війна, я хочу додому. А також я хочу попросити, щоб мені він подарував пластилін або ляльку.