Ми виїхали з Маріуполя в перший день війни. У мене тоді жили мама з бабусею - усім разом не так було страшно. Батько вмовляв нас виїхати. Він був військовим. За його словами, Маріуполь перетвориться на другий Грозний. Ми не одразу повірили татові, а потім виявилося, що все набагато страшніше, ніж ми уявляли. 

Ми виїхали, а батько залишився допомагати пораненим як волонтер. Допомагав робити операції в бункері. Сьомого квітня він виїхав з Маріуполя на велосипеді.

Зараз ми в Івано-Франківській області. Тут ми винаймаємо житло. Я тут з мамою, бабусею, дитиною та татом.

Своє майбутнє бачу без війни та щасливим.