Про початок війни мені повідомив чоловік-військовий. Я жила в Херсоні, працювала провізором. Почалась окупація. Місяць я прожила в неволі. Я продовжувала працювати в аптеці, продавала залишки, бо ліки не завозили. Продуктів у місті не було, бо магазини зачинились. 

Під час обстрілів я перебувала у сховищі, як і більшість херсонців. Евакуації з міста не було. Я з чоловіком виїхала через загрозу його життю. 

Мій батько зараз в полоні. Я не знаю, де він і що з ним. Дуже чекаю його повернення, це для мене зараз найголовніше.