Я жила у селищі на кордоні з Білгородською областю. У нас було все, будинок був з усіма зручностями. Але довелося сидіти в погребі місяць - через нас літали снаряди на Харків. Коли жити вдома було вже неможливо, нас вивезли волонтери. Не було ні світла, ні води, ні газу. І ось вже рік ми живемо у Полтаві. 

Наш будинок вдома уцілів, але повертатись туди небезпечно. В Полтаві живемо у гуртожитку. Дуже хочу у рідне селище.