У Бахмуті з першого дня війни не було води, газу та світла. Під обстрілами з родиною я прожила три місяці. Довгий час не могла повірити в те, що почалась війна. Дуже хвилювалась за дітей. Разом ми сиділи в підвалі, в якому було дуже холодно, бо весна 2022 року була морозною. А тим часом місто знищували кожного дня.

Залишати рідний дім нам було дуже важко. Дорога до Полтавщини була непростою, але нам вдалося подолати евакуаційний шлях. Зараз живемо надією на мир. Я розумію, що додому ми вже не повернемось, тому хочу дочекатися відбудови країни після перемоги.