Мені 61 рік. Я міста Старобільськ Луганської області. З 2014 року неподалік ішли бої, а у минулому році в перший день війни місто опинилося в окупації.
До повномасштабного вторгнення я працювала у сільському господарстві. Мала стабільну зарплатню. Планувала подорожувати після виходу на пенсію. Однак війна зруйнувала всі плани.
Восьмого березня я з перевізником виїхала в Харків. Його також обстрілювали. Далі на потязі поїхала на Захід України. Збиралася повернутися в Харків, але росіяни продовжували бомбити його, тому ми перебралася до Полтави.
Важко згадувати, як кидала все нажите. Щодня мрію про звичайне життя. У такому віці важко бути не вдома. Сиджу в чотирьох стінах і думаю цілими днями. Важко. Та все одно надіюся, що навесні повернуся додому.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.