Денис Воробйов

"Мир неможливий на умовах агресора"

Воробйов Денис

10 клас, ДНЗ « Уманський ПАЛ»

Вчителька, що надихнула на написання – Старовойтова Тетяна Володимирівна

Моя Україна майбутнього

Мир для мене сьогодні - це перемога Збройних Сил України, деокупація всіх окупованих територій України, повна капітуляція ворожої армії.

Мир для мене – це повернення на територію України всіх полонених військових й депортованих українців, повернення вимушено емігрованих українців до своїх домівок, вшанування всіх загиблих військових, які віддали життя за збереження незалежності України, відновлення всієї зруйнованої території, розмінування всіх полів і лісів, виплата країною агресора репарацій, військовий трибунал в Гаазі над путіним та всім його високопоставленим керівництвом.

Однак потрібно розуміти, що мир в Україні має бути побудований на українських умовах. Мир не можливий на умовах агресора. Ми повинні розуміти, що українська влада не погодиться від своїх території заради «вступу до Євросоюзу та НАТО». Побудова миру в нашій державі має бути пріоритетом не лише для влади й країн Заходу, а й для самих українців. Мирне взаємовигідні відносини та розвиток нашої держави можуть бути лише за умов миру.

Україна має досить вигідне географічне положення та велику сировинну базу. Без миру нам не вдасться досягти прогресу і процвітання, які мають розвинуті країни. Ось як я бачу мир в моїй країні. Україна заслуговує на Перемогу та Мир.

Для мене мир сьогодні - це повернення кордонів 1991р., припинення бойових дій та повна капітуляція ворожої країни.

Майбутнє моєї держави, яке воно? Щоб зрозуміти, що нас чекає, необхідно розібратися, чому так сталося? Війна, нестабільна політична ситуація.

Особливо важко молоді, таким як я. Молодому фахівцю важко знайти роботу. Проте своє майбутнє я бачу лише в своїй країні. Нікуди виїжджати я не хочу.

Я вірю, що в майбутньому Україну очолять люди головна мета яких не власне збагачення, а покращення долі свого народу. Не буде поділу на Схід і Захід. Схід не буде називати Захід «бандерівцями», а Захід називати Схід «ватніками».

Ми відчуємо себе єдиним народом! Не буде поділу людей на бідних і багатих. В усіх будуть рівні права і можливості. Рівень освіти покращиться, що дасть змогу отримувати професію і не треба буде їхати закордон.

Хочеться вірити, що своє майбутнє життя я проживу в своїй Україні.

Але це все буде відбуватися після нашої Перемоги! В перші хвилини Перемоги я зі своїми рідними, друзями буду плакати від радості і щастя! Рідні та друзі приїдуть з-за кордону, з’явиться можливість спілкуватися з друзями з окупованих територій. Поїду з рідними до міста Львова, адже дуже хочу побачити це місто. Я дуже хочу піднятися на гору Говерлу. Потім поїхати у Вінницю на фабрику, де виробляють цукерки, подивитися на вечірні фонтани. Потім поїздка до Одеси, побачити знаменитий Оперний театр, прогулятися по Дерибасівський. Відвідати майстер клас по видобутку солі біля Лимурійських озер на Херсонщині, а звідти на пляжі Українського Криму. Там тиждень пролетить як один день. Кожен день екскурсії по вцілілим пам’ятникам архітектури. З Криму поїдемо в Соледар , щоб спуститися в соляні печери. Не забуду про легендарний Азовсталь, прогуляюся містом Маріуполь й відчую дух незламності й гордості свого народу.

Найголовніше те, що я буду продовжувати старанно навчатися, щоб стати кваліфікованим працівником і працювати на користь своєї держави. Адже це найкраще, що я можу зараз робити для своєї Батьківщини. Після навчання всі мої зусилля будуть спрямовані на покращення життя моїх співвітчизників -українців. Я стану свідомим громадянином найкращої країни в світі.

Я сподіваюся, що мої мрії будуть втілені в дійсність і Україна стане процвітаючою країною.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/