24 лютого я була вдома. Як почула про війну – розплакалась.

Коли у нас були обстріли, я лягала спати коло стіни.

Ліки у мене і свої є, і в гуманітарній допомозі дають «Валідол» і валер’янку.

Був випадок: жінка вішала випраний одяг, прилетіла міна і вбила цю жінку уламком. Будівля поліції, міськвиконком, музична школа – все побито обстрілами.

Хочеться мирного неба, щоб тихо було. Мало дітей тут лишилося: пороз’їжджалися, хто куди.