Історії, які ви нам довірили
Любов Сергіївна вранці 24 лютого виїхала з Маріуполя разом із батьками та дев’ятирічною донькою. Згодом вони дізнались, що їх будинок повністю зруйнований, і повертатись їм нікуди
Я з міста Маріуполя. Життя було добре. Жили в своїй квартирі з дев’ятирічною донькою. 24 лютого, коли почалась війна, виїхали з дому.
Мені почали приходити повідомлення на телефон о п’ятій ранку від знайомих, від батьків.
Ми з батьками на власній автівці виїжджали о восьмій ранку. На виїзді з Маріуполя вже було багато машин на Запоріжжя. Бачили багато військової техніки. Було чутно вибухи. Наш дім знаходився недалеко від аеропорту.
Ми виїхали до родичів у Полтаву. Всі наші друзі й родичі виїхали з Маріуполя, там у нас вже нікого немає.
Найважче для нас було втратити дім. Я знаю, що повністю зруйнований будинок, де була наша квартира.
Зараз ми проживаємо на орендованій квартирі в Київській області. Робота у мене є, дитина ходить до школи.
Можливо, бойові дії закінчаться до весни. А взагалі, війна з такими сусідами може бути довго - ще на довгі роки.
Майбутнє поки що не планую, головне - щоб закінчилась війна.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
