Історії, які ви нам довірили
Багатодітна мати півтора місяці просиділа у холодному підвалі разом із дітьми і старенькими хворими батьками. У великої сім’ї не було можливості евакуюватися
Я з Охтирки, сама виховую сімох дітей. Куди я маю з ними їхати? Проживаємо 12 чоловік в квартирі. Коли почалася війна, ми жили в підвалі 45 днів з дітьми, нікуди не виїжджали.
Один син навчається в Харкові. Він нам зателефонував і сказав, що почалася війна, ми всі злякалися. В мене ще діти маленькі.
Важко було, бо ми 45 днів просиділи в підвалі з дітьми. В мене тут ще була мати з діабетом і батько, були з нами інші мешканці з нашого дому. Було дуже холодно.
У нас не було нічого – продуктів нам ніхто не давав. Все, що було своє, - ото і все. Не було ні їжі, ні води.
Ми всі тут, а старший син як переїхав до Києва, так він там і є. Тоді змоги не було приїхати - мені було страшно за нього: страшно, що він там сам був. Діти, які зі мною, зараз навчаються дистанційно.
На мою думку, війна не закінчиться ніколи. Вони ніколи не дадуть нам спокійно жити, так як не давали вже не одне десятиліття. Найбільше хочеться, щоб закінчилася війна і все стало на свої місця.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
