«Ми понад півтора місяці не знали, що з нашими рідними»

Зараз вся родина Юлії в безпеці – їм вдалось вибратись із Маріуполя.

Ми середньостатистична сім’я. Усе в нас було добре. Жили у Маріуполі. Я працювала тренером.

24 лютого ми прокинулися від вибухів, а далі – новини, Інтернет. Так і дізналися, що почалась війна. Потім в Маріуполі пропав зв'язок і я не знала, де мої рідні: батьки чоловіка і сестра з родиною. Ми понад півтора місяця не знали, що з ними.

Аж до виїзду ми ночували в підвалі. Перший час ходили додому поїсти, щось приготувати, а потім уже навіть не підіймалися в квартиру. У нас були не дуже великі запаси, але було, що поїсти.

Виїхали ми спонтанно. Хтось прибіг і сказав, що люди почали виїжджати. «Зелених коридорів» тоді не було, інформації теж не було жодної, але ми сіли в машину і поїхали. Добиралися до вільної землі три доби. У нас була колона з 15 автомобілів, попереду дві машини - головні. У нас були свої знаки, ми передавали одне одному повідомлення. Ось так і виїхали.

Ми відразу поїхали до Польщі, там пожили, але зараз уже в Запоріжжі. А сестра з чоловіком у Польщі.

Дуже хочеться, щоб швидше все це скінчилось, хоча я розумію, що так не буде. Але ми віримо в ЗСУ, бачимо, що є успіхи - наші хлопці відбивають території. Я дуже вірю, що 2023 рік стане для нас переможним.