"Ми не з тих, хто може легко здатися, навіть якщо налякати"

Бенза  Вікторія

Озерецька гімназія Вараської міської ради, 9 клас

Вчитель, що надихнув на написання есе - Бенза Жанна Михайлівна – вчитель української мови та літератури

Чому бути українкою - це моя суперсила

Колись все стане на свої місця.

Війни не буде, запанує мир.

Повернеться додому

Кожен солдат і командир.

Бійці свої родини будуть обіймати,

А діти без тривог й сирен спокійно спати.

Слава ЗСУ, лікарям та бійцям!

У серці вашому відвага, а від нас подяка.

Хай згине нечисть усіляка!

Незалежна та вільна людина, її громадянський, патріотичний, державницький дух, всебічний інтелектуальний, моральний розвиток можливий лише в самостійній та незалежні державі, в національному та культурному середовищі, де немає місця для насильства, тиранії, асиміляції. Путін помилився, вважаючи, що може привласнити собі українські землі та поставити наш народ на коліна. Ніколи не буде такого! Наша сила у єдності, патріотизмі та міцності, ми не з тих, хто може легко здатися, навіть якщо налякати.

Маємо прозору країну зараз, яка у єдності та силі духу може переплюнути кого-завгодно. Наразі нашим патріотизмом та незламністю пишаються та дивуються європейські країни. Поезія та проза в контексті війни показує нам початок незалежної України. Більше ніхто не боїться казати правду. Згуртована в одне ціле нація — це загроза ворогам, які хочуть загарбати наші землі.

Бути українкою — це моя суперсила. Вже майже два роки триває злочинна російська війна проти України, війна, яку ми не розпочали, але яку ми маємо завершити. Ця війна вимагає від нас великої сили, духовної стійкості і відданості нашій Батьківщині.  За цей час ми вивчили багато важливих уроків про себе і свою країну. Ми пам’ятаємо, що наша сила зростає в єдності. Вся наша історія про те, що український народ завжди боровся за свою незалежність. І навіть у ці важкі години ми долаємо будь-які перешкоди, коли об’єднуємося і підтримуємо один одного.

Боротьба важлива на всіх фронтах, і ми готові до цього завдання. У нас є хоробрі воїни, які захищають нашу країну на фронті, а також мільйони людей, які донятять, допомагаючи постраждалим і підтримуючи наших воїнів.  

Моя суперсила в тому, що я є українкою. Це означає, що в мене є незламна воля, готовність боротися і ніколи не відступати перед агресором. Ми відстоюємо своє право на незалежність і свободу, і це надихає нас на подолання будь-яких труднощів. Україна має свою історію, культуру і мову, і це робить нас особливими. Ми маємо підтримувати і пам’ятати своє минуле, але також будувати майбутнє нашої країни.

Моя суперсила в гордості за свою Батьківщину і готовності  зробити все можливе, щоб забезпечити її майбутнє. Таким чином, бути українкою — це не просто обов’язок, це суперсила, яка дає нам силу і впевненість у подоланні будь-яких випробувань. Ми гордо несемо цю відповідальність і віримо, що ми досягнемо перемоги і побачимо світле майбутнє для України.

Українські жінки також відзначаються своєю відвагою і відданістю в армії. Понад 37 тисяч жінок служать у Збройних Силах України, і вони готові захистити свою Батьківщину від зовнішніх загроз. Багато жінок також стають командирами і лідерами у військових одиницях, що демонструють про їхню сміливість і професіоналізм.  Ці приклади демонструють, що бути українкою — це не просто суперсила, це щасливий обов’язок і можливість зробити вагомий внесок у розвиток своєї країни. Жінки в Україні знають свою силу, рішучість і відданість, і вони готові продовжувати працювати на ринку України та її майбутнього.

Справді, суперсила українки може бути найбільшою в моменти важких випробувань, коли її чоловік або брати стають на  захисті рідної землі. У таких моментах серце українки завжди поруч із ними, готове підтримати, надати моральну підтримку та спільно долати труднощі. 

Українки, чоловіки, яких  знаходяться на передовій, часто виступають у ролях «ангелів-охоронців». Вони відчувають велику відповідальність за долю своїх близьких і старанно дбають про те, щоб донести до них підтримку та любов. Жінки можуть надсилати листи, необхідні речі, а також  говорити  слова підтримки, які надихають військовослужбовців і допомагають їм відчувати себе не самотніми на передовій. Для своїх чоловіків жінки збирають кошти на військові потреби та вірять у них.

Українські жінки  вміють створювати  і підтримувати домашнє вогнище, чекаючи на повернення своїх близьких. Вони допомагають дітям розуміти важливість служби  батьків та виховувати патріотизм та гордість.

 Ця суперсила є надзвичайно цінною для України і відображає дух солідарності та об’єднання, який однозначно приведе нас до перемоги.