Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Наталія Валеріївна

«Ми не могли знайти необхідні уколи сину і це було найстрашніше»

переглядів: 29

Ми покинули свою домівку 1 березня, на свій страх та ризик виїжджали на машині, під обстрілами. Через 200 км нас у школі зустріли та прихистили волонтери. Нагодували та влаштували спати. Ночували ми 2 ночі, а потім поїхали далі, тому, що лінія фронту була вже ближче і небезпечно було залишатися.

Потім ми зняли квартиру в маленькому містечку Дніпропетровської області. Чекали кінця війни, щоб незабаром повернутися додому. Літо пройшло, дітям потрібно вчитися і лікуватися сину, він має інвалідність. Кожного місяця ми робимо дорогі уколи, тому ми переїхали до Києва. Нам не можна переривати лікування, а на початку війни не могли знайти уколи і це було найстрашніше.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Волноваха 2022 2023 Текст Історії мирних жінки діти переїзд психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення здоров'я житло непродовольчі товари
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій