Історії, які ви нам довірили
У Волновасі обстріли почалися з першого дня війни. Я з родиною ночувала в підвалі і вдень, і вночі. Мене обіймала дитина й казала: "Мама, я не хочу помирати!" Це було для мене найстрашніше. Коли нас бомбили з літаків, я припускала, що проживаю свої останні дні. Я ніколи не думала, що таке горе може трапитись на нашій землі. Я досі не вірю, що у сучасному світі таке можливо.
Води у місті не було. Настала гуманітарна катастрофа. Харчувались консервацією, пили компоти.
Виїхали з міста ми під кулями. Навкруги місто було в руїнах. Війна зруйнувала все за лічені дні.
Зараз я з родиною живу в Полтавській області. Вірю в перемогу України. Мрію про мирне небо для головою для всіх людей на землі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
