Історії, які ви нам довірили
У Маріуполі Олена виживала разом із донькою. 24 лютого о 5 ранку почула перші вибухи. "А 2 березня я почула літак. Пролунав вибух. Подивилася у вікно. Я не зрозуміла, що вибухнув Порт-сіті. Все було, як один жахливий день. Реальний ад. 4-5 березня не стало газу. Приліт у сусідній будинок. За три дні прийшла туди. Літак кинув два снаряди. Один у подвір'я. А інший – між школою та будинком. Я ніколи не бачила таких ям. Снаряд прилітав в спортзал школи №64...
Обласна лікарня. Той запах крові... Лікарі намагалися допомогти. Посічені осколками люди. Стогін. Немає ліків. Почався обстріл. Всі збіглися до центру лікарні. Зустріла знайому. Вона там виживала разом із родиною.
З 15 на 16 березня почали літати снаряди, які я раніше не чула. Зателефонувала знайомому. Він зміг виїхати. В мене була машина. Вона стояла біля під'їзду. Я благала батьків їхати. 15 березня у мами стався інфаркт...", - розповідає жителька Маріуполя Олена.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
