Олександр Петрович їздив на роботу до останнього дня, коли вже почалася війна. Він розповідає про воєнні дії та про небезпеку, котра чатувала по дорозі на роботу. «Бачити вибухи на короткій відстані від себе – це дуже моторошно»,– згадує чоловік. Він мріє про те, щоб все було, як до війни, щоб можна було їздити до Луганська і куди завгодно.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: